Гормональна контрацепція

Гормональна контрацепція – це метод гальмування овуляції під впливом гормональних препаратів з метою попередження вагітності.

Які є види гормональної контрацепції

Засоби контрацепції розділяються на види за способом введення гормонів в організм:

• оральні;
• трансдермальна система (імплантати, пластир);
• внутрішньоматкові системи;
• вагінальне кільце;
• ін’єкції.

За складом гормонів, а значить, і механізмом дії, контрацепція ділиться на комбіновані оральні (КОК) та міні-пили. Комбіновані оральні контрацептиви містять комбінацію гормонів (естроген та прогестин). До складу міні-пили входить лише прогестин, тому його прийом рекомендується жінкам, що годують дитину грудним молоком.

Гормональні ін’єкції мають пролонговану дію, тому вводяться один раз на рік. Препарати екстреної контрацепції слід застосовувати в крайньому випадку і не частіше два рази на рік, бо вони мають високу концентрацію гормонів.

Механізм дії гормональної контрацепції

• перешкоджає дозріванню і виходу яйцеклітини, тобто унеможливлює овуляцію;
• збільшує густоту цервікального слизу, що не дозволяє сперматозоїдам просуватися в шийку матки.

Прийом гормональних препаратів не виключає функцію яєчників виділяти яйцеклітину. Вони лише тимчасово знаходяться в стані спокою, як під час вагітності. Бажана вагітність може наступити навіть в перший цикл після припинення прийому препарату.

Чому потрібна порада гінеколога перед застосуванням гормональної контрацепції

Жінка повинна обов’язково відвідати гінеколога, який дасть пораду відносно вибору гормонального контрацептива.

Лікар оцінює стан здоров’я жінки з врахуванням віку, наявності хронічних хвороб (цукрового діабету, тромбозу, гіпертензії). Також обстежуються молочні залози, досліджується мазок на наявність патології шийки матки, проводиться аналіз крові на цукор та коагулограму.

При виборі контрацептиву лікар враховує спосіб інтимного життя пацієнтки. Оральні контрацептиви доцільно приймати жінці, яка регулярно живе статевим життям та має постійного партнера. При випадкових або не регулярних контактах краще користуватися бар’єрним способом (презерватив), який захищає від статевих інфекцій: СНІДу, хламідіозу, герпесу, сифілісу.

По результатам обстеження лікар дає рекомендації щодо використання контрацептивів.

Переваги гормональної конрацепції

Крім прямої протизапліднюючої дії (надійність 99%), гормональні контрацептиви дають побічні позитивні ефекти:

• профілактична та лікувальна дія на запалювальний процес в статевих органах, міому матки, кісту яєчників; ендометріоз, мастопатію;
• протипухлинна дія. За даними ВОЗ розвиток раку статевих органів та прямої кишки знижується на 20-80%;
• покращують стан жінки в менструальний період, зменшують болючість, регулюють цикл;
• дають косметичний ефект: покращується стан шкіри та волосся.

Протипоказання до призначення гормональних контрацептивів

Гормональні контрацептиви не призначаються, якщо в анамнезі:

• вагітність;
• цукровий діабет;
• новоутворення в молочній залозі;
• гепатит;
• хвороби серцево-судинної системи та ін.

При призначенні гормональної контрацепції лікар повинен враховувати, які ліки приймає пацієнтка, так як з деякими вона не сумісна.

В незначної частини жінок можуть виникати небажані наслідки, а саме: головний біль, запаморочення, перепади настрою, згущення крові.

Якщо після деякого часу ці симптоми зберігаються, радимо звернутися до гінеколога.

А візит до жіночого лікаря раз в півроку – це непорушне правило для всіх жінок.